Критерії оцінювання

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Розроблено згідно з навчальною програмою з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класів, затверджена

 Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учень може назвати одну-дві події, дати,  історичні постаті чи історико - географічні об’єкти.
	2	Учень називає декілька подій,  дат,  історичних постатей або  історико- географічних об’єктів; вибирає правильний варіант відповіді на рівні «так - ні»; має загальне уявлення про лічбу часу в історії.
	3	Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; впізнати її  за описом; співвіднести рік зі століттям, століття -  з тисячоліттям ;  має загальне уявлення про історичну карту.
Середній	4	Учень може репродуктивно відтворити невелику частину навчального матеріалу теми,  пояснюючи історичні терміни, подані у тексті підручника, називаючи одну-дві основні дати;  показуючи на  карті історико -географічний об’єкт.
	5	Учень з допомогою вчителя може відтворити основний зміст навчальної теми, визначати окремі ознаки історичних понять, називати основні дати;  показувати на історичній карті основні   місця подій.
	6	Учень може самостійно  відтворювати  фактичний  матеріал теми, давати стислу характеристику історичній постаті,  встановлювати послідовність подій; користуватись за допомогою вчителя  наочними та текстовими джерелами історичної інформації.
Достатній	7	Учень послідовно і логічно  відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, характеризує події (причини, наслідки, значення), виокремлює деякі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти з допомогою їх легенди; використовує історичні  документи як джерело знань.
	8	Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає правильне визначення історичних понять, аналізує описані історичні факти, порівнює однорідні історичні явища, визначає  причинно-наслідкові зв’язки між ними, встановлює синхронність подій у межах теми; дає словесний опис історичних об’єктів, використовуючи легенду карти.
	9	Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює  окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовуючи їх конкретними фактами;  дає порівняльну  характеристику  історичних явищ,  самостійно  встановлює причинно-наслідкові зв’язки;  синхронізує події у межах курсу,  аналізує зміст історичної карти.
Високий	10	Учень використовує набуті знання  для вирішення нової навчальної проблеми; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки, спираючись на широку джерельну базу; рецензує відповіді учнів;  співставляє і систематизує  дані історичних карт; синхронізує події  вітчизняної та всесвітньої історії.
	11	Учень володіє глибокими  знаннями, може  вільно та аргументовано висловлювати  власні судження, аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом на основі наукової періодизації історії.
	12	Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал, що дає йому змогу відповідно до вікових особливостей презентувати  власну інтерпретацію  історичних явищ.

Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов’язкового врахування вікових особливостей учнів та особливостей навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів чи, наприклад, одинадцятикласника. Так, має ряд особливостей пропедевтичний курс “Вступ до історії. 5-й клас”. Без її урахування застосування критеріїв неминуче призведе до переобтяження учнів.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень з картографії

Розроблено згідно з навчальною програмою з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класів, затверджена 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804) 

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1-3	Учень може назвати одну-два   історико -географічні об’єкти. Учень називає декілька історико -географічних об’єктів. Має загальне уявлення про історичну карту.
Середній	4-6	Показати на карті історико -географічний об’єкт.  За допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій. Може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам’ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику).
Достатній	7-9	“Читає” історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; Використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об’єктів їх словесним описом.  Може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати ці знання.
Високий	10-12	Співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх під час характеристики подій, явищ, процесів. Має достатньо міцні навики роботи з історичною картою.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень під час практичних занять з історії

Розроблено згідно з навчальною програмою з історії України для загальноосвітніх навчальних закладів 5-9 класів, затверджена 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804) 

Рівні навчальних досягнень учнів	Бали	Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів
Початковий	1-3	·        учень/учениця спроможні тільки на фрагментарне відтворення історичної інформації. Вони, зокрема, здатні пригадати окремі її одиниці: дати, імена, терміни, короткі вислови (одне-два речення) і не виявляють предметних умінь. Здатність пригадати те, що вивчалося, свідчить про намагання учня/учениці виконати завдання та потенційні можливості добитися кращого результату;
Середній	4-6	·        учень/учениця спроможні на повноцінне відтворення історичної інформації. Розуміючи поверхневі зв’язки між її одиницями, наприклад, між особою, діями, вчиненими за її участі, часом та місцем цієї діяльності, вони можуть не тільки передати почуте, побачене, прочитане, а й розкрити його зміст своїми словами, доречно вживаючи історичну термінологію. Здатність наповнити смислом джерельну інформацію свідчить про вдумливість та старанність учня/учениці, а також про наявність у нього/неї базових умінь: слухати, читати, писати, ставити та відповідати на запитання, розповідати, описувати тощо;
Достатній	7-9	·        учень/учениця спроможні на перетворення, відбір, співставлення та поповнення осмисленої ними історичної інформації. Вони володіють уміннями встановлювати глибинні, наприклад, причинно-наслідкові, мотиваційні зв’язки, можуть згрупувати  однорідні та відібрати потрібні для повнішого розкриття теми події, виділити системотворні ознаки/риси історичного явища/процесу, встановити подібне і відмінне в однорідних фактах, підібрати аргументи та контраргументи до відомого судження, перевести сформатовану кимось інформацію в інший формат (наприклад, з вербальної у графічну і навпаки). Здатність учня/учениці оперувати джерельним матеріалом свідчить про систематичне цілеспрямоване учіння та про готовність до творчої діяльності
Високий	10-12	·        учень/учениця спроможні на власне (суб’єктивно нове) бачення історичного процесу. Аналізуючи та синтезуючи інформацію з різних джерел, як вторинних (підручник, науково-популярні та художні твори), так і первинних (речові пам’ятки, актові документи, спогади та ін. ), вони розмірковують на задані теми, висловлюють та обстоюють власні судження щодо діяльності історичних осіб, значення історичних фактів, трактування подій їх дослідниками тощо. Здатність учня/учениці творити суб’єктивно нове пояснення історичних подій, вчинків історичних постатей, суголосне до цінностей та уявлень відповідного часу чи відповідної групи людей, свідчить про досягнення ними мети загальної історичної освіти.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень під час

 самостійних робіт з історії

На виконання кожної самостійної роботи відводиться 15-20 хвилин. У кожній роботі по 5 завдань, їх оцінюють 12 балами.

Під час виконання завдань 1-3 учень має вибрати одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих і позначити її. За правильне виконання кожного із завдань учень може одержати 1 бал.

У завданні 4 потрібно дати коротку відповідь, відновити текст. За це завдання, виконане повністю, можна отримати 3 бали, якщо воно виконане частково – 2 або 1.

У завданні 5 потрібно дати повну розгорнуту відповідь на три запитання, кожне з яких оцінюється у 2 бали. Усього 6 балів.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку можна отримати  учень, правильно виконавши всі завдання самостійної роботи - 12 балів.

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень під час тестових завдань

тематичного оцінювання з історії 

На виконання кожного тематичного оцінювання відводиться 45 хвилин. Під час виконання завдань 1-5 учень/учениця має вибрати одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих і позначити її в зошиті.

За правильне виконання кожного із завдань 1-5 учень може одержати 1 бал. Завдання вважають виконаним правильно, якщо учні обрали і позначили у зошиті правильний варіант відповіді.

Завдання вважають невиконаним, якщо учні: позначили неправильний варіант відповіді; позначили два або більше варіантів відповіді, навіть якщо серед них є правильний; не позначили жодного варіантів відповіді. Треба звернути увагу, що в деяких тематичних оцінюваннях у завданні 5 потрібно встановити хронологічну послідовність подій. Оцінюють таке завдання теж 1 бал.

У завданні 6  на встановлення послідовності. Правильне виконання завдання оцінюють 1,5 бал.

Завдання 7 – на встановлення відповідності. Правильне виконання завдання оцінюють 1,5 бал.

Завдання 8-9 – відкритої форми з короткою і розгорнутою відповідями. Їх оцінюють 1 і 3 балами відповідно.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку можна отримати  учень, правильно виконавши всі завдання тематичного оцінювання, - 12 балів

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів з основ правознавства

Розроблено згідно з навчальною програмою з правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів 9 класів, затверджена 

Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Під час оцінювання навчальних досягнень із правознавства враховується:

ü рівень оволодіння знаннями про систему об'єктивно існуючих державно-правових реалій;

ü рівень умінь аналізувати суспільно-політичні події, користуватися правовими актами, юридичною літературою;

ü рівень сформованості навичок діяти згідно з нормами права в конкретних життєвих ситуаціях.

Усі види оцінювання навчальних досягнень учнів здійснюються за критеріями, наведеними в таблиці.

Рівні навчальних досягнень	Бали	Критерії навчальних досягнень учнів
Початковий	1	Учень (учениця) усно в загальних рисах відтворює один-два юридичні терміни окремої теми
	2	Учень (учениця) на рівні «так-ні» усно відтворює кілька термінів, вибирає правильний варіант відповіді із двох запропонованих
	3	Учень (учениця) одним простим реченням передає зміст частини теми, знаходить відповідь на закрите запитання в тексті підручника
Середній	4	Учень (учениця) відповідає на окреме запитання за допомогою вчителя, репродуктивно відтворює частину навчального матеріалу теми одним-двома простими реченнями, формулює визначення юридичного поняття
	5	Учень (учениця) відтворює окрему частину основного змісту навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя, визначає одну-дві окремі ознаки правових понять
	6	Учень (учениця) у цілому відтворює частину навчального матеріалу теми, у цілому правильно використовує окремі юридичні терміни, аналізує прості юридичні ситуації, розв'язує тестові завдання першого рівня; може користуватися за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка) окремими положеннями нормативних актів
Достатній	7	Учень (учениця) самостійно відтворює окрему частину теми, застосовуючи мінімальну юридичну термінологію, уміє дати визначення понять, аналізує зміст правових документів за простим планом, розв'язує елементарні юридичні задачі за допомогою вчителя, знаходить окремі правові норми в тексті нормативних актів
	8	Учень (учениця) в основному володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією; може співставляти, узагальнювати інформацію за допомогою учителя; складати прості таблиці, схеми, аналізувати положення нормативно-правового акта за допомогою вчителя
	9	Учень (учениця) оперує вивченим матеріалом на рівні теми, може самостійно його відтворювати, аналізувати положення нормативно-правових актів, підтверджувати одним-двома аргументами висловлене ним судження про правове явище; самостійно розв'язувати юридичні задачі середнього рівня складності
Високий	10	Учень (учениця) вільно викладає правові питання, застосовуючи необхідну юридичну термінологію; уміє вирішувати за допомогою вчителя тестові завдання вищого рівня; самостійно складати таблиці, структурно-логічні схеми з правових питань, аналізувати правові ситуації, дати відгук (рецензію) на відповідь іншого учня
	11	Учень (учениця) володіє глибокими знаннями, може вільно висловлювати власні судження та аргументує їх, самостійно користується окремими джерелами права; може підготувати повідомлення з юридичної тематики; самостійно вирішує тестові завдання вищого рівня та певні правові ситуації, може використовувати інформацію з додаткової літератури (використання додаткової літератури не є обов'язковою вимогою)
	12	Учень (учениця) ґрунтовно викладає правові питання, висловлює власну позицію й переконливо її аргументує; самостійно знаходить, оцінює та використовує джерела юридичної інформації, зокрема наочні, уміє узагальнити вивчений матеріал, використовує набуті знання й уміння у практичній урочній діяльності (участь у дискусіях, засіданнях «круглих столів» тощо); може самостійно вирішувати юридичні задачі, застосовуючи правові знання

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень під час тестових завдань

тематичного оцінювання з основ правознавства

Розроблено згідно з навчальною програмою з правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів 9 класів, затверджена Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804) 

На виконання кожного тематичного оцінювання відводиться 45 хвилин. Під час виконання завдань 1-3 учень/учениця має вибрати одну правильну відповідь із чотирьох запропонованих і позначити її в зошиті.

За правильне виконання кожного із завдань 1-3 учень може одержати 1 бал. Завдання вважають виконаним правильно, якщо учні обрали і позначили у зошиті правильний варіант відповіді.

Завдання вважають невиконаним, якщо учні: позначили неправильний варіант відповіді; позначили два або більше варіантів відповіді, навіть якщо серед них є правильний; не позначили жодного варіантів відповіді .

У завданні 4 – заповнення таблиці 3 бал.

Завдання 5 – порівняння понять , визначення в них спільне і відмінне – 3 бали.

Завдання – 6 дати розгорнуту відповідь – 3 бали.

Таким чином, максимальна кількість балів, яку можна отримати  учень, правильно виконавши всі завдання тематичного оцінювання, - 12 балів.

 

 

Критерії оцінювання навчальних досягнень під час практичної роботи з Основ правознавства

Розроблено згідно з навчальною програмою з правознавства для загальноосвітніх навчальних закладів 9 класів, затверджена

 Наказом Міністерства освіти і науки України від 07.06.2017 № 804)

Оцінювання відбувається під час різних етапів роботи: 

за кожне із завдань (завдання 1-3 ) – від 1 до 3 балів; так само від 1 до 3 балів оцініть свою участь в обговоренні в парах/ групах ( максимальна оцінка за урок 12 балів).